ЗНО та ДПА. Готуємося без стресу

 Не слід боятися стресу. Його не буває тільки в мертвих.

Стресом потрібно керувати,

і тоді ви відчуєте аромат і смак життя.

Наймогутнішим джерелом стресу є негативні емоції та почуття.

Г. Сельє

Що може бути більш відповідальним у навчальному житті учнів? Звісно ж, іспити! Як не перетворити процес підготовки до них та складання на суцільний жах та стрес?

Стрес — це особливий стан фізіологічного і психічного напруження, що виникає у відповідь на різноманітні екстремальні впливи навколишнього середовища.

Це індивідуальна реакція кожного, яка може відрізнятися від реакції будь-якої іншої людини. В її основі — ставлення до певної ситуації, думки й почуття. Змінюючи їх, можна отримати можливість цілком змінити своє відчуття й понизити рівень стресу.

Питання підготовки до складання ДПА, ЗНО потрібно розглядати в трьох аспектах.

1. Режим дня

Нерідко трапляється, що учні вивчають матеріал до глибокої ночі, нерегулярно харчуються, мало відпочивають на повітрі, недостатньо часу відводять на сон. Усе це негативно позначається на їхньому здоров’ї та якості підготовки.

Не рекомендується різко змінювати свій звичайний режим дня.

Необхідно зберегти звичний час пробудження й відходу до сну, тривалість і порядок занять, часи прийому їжі та часи перебування на свіжому повітрі.

Підйом має бути, як завжди, у певний, звичний для вас час: 7:00–7:30.

Рекомендується 10–15 хв відвести для ранкової зарядки. Вона дуже необхідна, тому що в період підготовки до іспитів ваш розумовий потенціал перебуває в напруженому стані, а рухова фізична активність знижена, тому зміна акцентів корисна тілу і розуму.

Під час зарядки настає період переходу організму від стану сну, спокою до стану оптимальної працездатності.

Необхідно добре поснідати, їжа має бути насиченою білками, «корисними» жирами, вітамінами. Суттєвих змін у харчуванні робити не слід, не напружуйте організм додатковими новаціями.

Потім потрібно готуватись до іспиту. У ранкові часи працездатність організму найбільш висока. Рекомендується працювати до 13:00–13:30 із перервами кожні 45 хв.

Обов’язково після обіду слід відпочити на свіжому повітрі 2–2,5 години. Потім о 16:00 годині можна відновити заняття. Дуже важливо, аби час щоденних занять під час підготовки до ДПА, ЗНО не перевищував час шкільної та домашньої роботи за день і становив 7,5–8,0 годин на добу. Сон не менше — 9 годин.

2. Інтелектуальна готовність

Звісно, методи підготовки індивідуальні, але все ж таки можна дати рекомендації, корисні всім.

1) Конструктивно розподілити навчальний матеріал на всі дні, відведені на повторення цього матеріалу. Наприклад, якщо необхідно вивчити 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчають 70 % усього обсягу, третього дня — решту, а четвертого — повторюють вивчене. При цьому складні теми варто чергувати з простішими — не обов’язково вчити всі питання поспіль.

2) Проаналізувати програму іспиту, зіставити її з підручником, з конспектами, дібрати потрібну літературу. Це дасть вам змогу правильно оцінити обсяг і складність підготовки, забезпечить відповідний психологічний настрій. Необхідно розподілити матеріал за розділами, темами, підрахувати, скільки часу потрібно на кожну тему.

3) Ретельно повторити весь вивчений протягом року матеріал. Повторення можна проводити в різний спосіб: читання конспектів, усний переказ, виписування головних положень, висновків, фактів. Особливу увагу під час повторення слід приділяти важкому, раніше не дуже зрозумілому матеріалу. Краще повторювати та вчити спочатку важчий матеріал, а потім легший. Особливо це важливо для тих, у кого розумова активність і працездатність у процесі занять швидко послаблюються.

4) Забезпечити належні умови місця підготовки. Найбільш продуктивна розумова праця можлива тільки в тиші. Будь-який шум, навіть якщо його не помічають, негативно впливає на працездатність, тому втомлюваність настає значно швидше.

5) Обмежити інші види діяльності, що збільшують розумове навантаження. Якомога менше переглядати кінофільми, грати в інтелектуальні ігри, читати художню літературу тощо.

6) Удосконалювати процеси запам’ятовування, мотивувати з орієнтацією на майбутнє. Повторювати слід не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Інформацію після «завантаження» в мозок, якщо її не повторити, можна втратити на 20–30 % упродовж перших 10 годин. Щоб цього не сталося, слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хвилин — втретє, а через 8–10 годин — учетверте і ще раз через добу. Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в голові.

Щоб те, що ви запам’ятали, не змішалося, потрібно виділити головне: логічно мислити; узагальнити частини інформації. Найкраще запам’ятовується інформація, викладена на початку й наприкінці тексту, тому під час запам’ятовування та повторення більше уваги приділити середині тексту.

Не піддаватися самообману, вирішуючи, що витрачати час на «знайоме» питання не варто й можна переходити до наступного. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті можна не відповіси на таке «знайоме» питання.

Можна перетворювати інформацію в інший вигляд: рисунок, логічну схему, ментальну карту. Слід пробувати знайти щось цікаве в найнуднішому матеріалі, адже цікаве запам’ятовують значно легше.

Також необхідно заздалегідь налаштовувати себе на ті вимоги, які перед вами висувають іспити, тестування. Це — повнота, чіткість відповіді, оформлення відповіді.

3. Психологічна готовність

Іспити — це час нервувань, що охоплюють усіх, навіть найспокійніших, гарно підготовлених й впевнених у своїх знаннях учнів, оскільки відбувається навантаження не тільки на розумову, а й на нервову систему. Нервова система у цьому віці ще розвивається, характеризується підвищеною чутливістю, збудженістю, неврівноваженістю, роздратованістю. Особливо психоемоційне напруження проявляється напередодні іспитів.

Головне в період підготовки, складання ДПА, ЗНО — спокій. Тим, хто особливо страждає від страху, нервувань, рекомендовано провести попередню репетицію за всіма правилами справжнього іспиту. Роль екзаменатора можуть виконувати однокласники, батьки чи будь-хто з дорослих. При цьому усім слід поводитися, як на справжніх іспитах.

Другим головним фактором є впевненість. Існують вправи, спрямовані на загальне заспокоєння, — аутотренінг. Промовляйте ці фрази подумки:

«Я зовсім спокійний…» (згадайте почуття приємного покою, думайте про спокій, відпочинок);

«Мене ніщо не турбує…» (згадайте відчуття спокою, коли після важкого дня ви повертаєтеся додому й лягаєте відпочивати);

«Усе моє тіло відпочиває, мої м’язи розслаблені…» (відчувайте цю розслабленість, згадайте почуття приємного відпочинку).

Потрібно зосередитися на завданні, а не думці про те, яку оцінку вам поставлять.

Якщо іспит в усній формі, ви не можете «відключитись» від прослуховування відповідей інших, краще не нервуватися в чеканні, а йти відповідати першим.

Після складання іспиту, тестування не можна братися до підготовки наступного предмета. Необхідно відвести час для відпочинку, для розрядки, для того, щоб позбутися нервового напруження. Якщо є така можливість, то відпочити й наступного дня.

Психологічному налаштуванню допоможуть: дихальна гімнастика, психологічні вправи на релаксацію, переключення з емоційного, навчального навантаження на фізичне чи навпаки (залежно від ситуації); домашній затишок, спілкування із сім’єю, домашніми тваринами; трохи часу виділити заняттям улюбленими справами; позитивні емоції; спілкування з природою; точковий масаж для позбавлення напруження, масаж кисті з використанням горіхів, олівців.