Як допомогти дитині підготуватись до школи?

 Як допомогти дитині підготуватися до школи?

 Відповідь дуже проста: без стресу. Працюючи з дитиною, слід уникати надто сильної мотивації на успіх, яка вганяє всю родину в стрес, так що в гонитві за знанням втрачається сам його сенс. В таких випадках дитина не вчиться самостійно працювати. Вона привчається боятися і з нетерпінням чекає на закінчення «тортур».

Інколи кажуть: «Та він просто не хоче займатися. Лінивий». Або: «Хоч як я стараюся, до нього не доходить». Я в таке не вірю. Що таке лінь? Відсутність інтересу, волі чи «натхнення»? Коли так, то треба обов’язково розібратися в причинах такого стану дитини – як медичних, так і соціальних. Правильний підхід до такої ситуації – це активна співпраця з фахівцями. І грубою помилкою з боку батьків чи вихователів буде ставити на дитині штамп, що вона, мовляв, лінива чи нетямуща «від природи» – і після цього розслаблятися, бо ж «нічого тут не вдієш»…

Накраще буде, коли сам дорослий займе позицію дослідника і спробує заохотити дитину разом з ним досліджувати світ (тобто постарається розбудити в неї пізнавальний інтерес). Коли дитина побачить перші результати та успіхи, то в неї з’явиться бажання вчитися, задоволення від пізнання нового. Їй сподобається думати, вона буде тішитися з власних успіхів. А це і є адекватна мотивація. Саме цього ми й маємо навчити дитину.

Отже, працюючи з дитиною, я зосереджую увагу не так на результаті, як на самому процесі роботи. Що це означає? Для мене дуже важливо, який у дитини настрій, чи з інтересом вона сприймає завдання, скільки часу вона потребує на роздуми, чи вміє користуватися підказками. Найважливішим своїм завданням я вважаю показати дитині: ЦЕ ЦІКАВО! Це така гра! Коли дитина вловлює цей посил, вона раптом перестає бути лінивою, а очка починають світитися радісним «Я розумію!» І тоді процес пішов.

Щодо методичних порад, то на сьогодні корисних методик безліч. Їх автори рекомендують, як правило, щоденні заняття по 15-20 хв.  Завдання повинні відповідати вікові, але для того, щоб дитина справді розвивалася, слід працювати «на невелике випередження».  Автор багатьох методик розвитку дитини Юлія Соколова перераховує такі вміння, які повинна мати дитина у 6-7 років:

УВАГА:

• виконувати завдання не відволікаючись близько 15 хвилин;
• знаходити 5-6 відмінностей між предметами;
• утримувати в полі зору 8-10 предметів;
• самостійно, швидко і правильно виконувати звдання за зразком;
• точно копіювати продемонстрований візерунок або рух.

ПАМ’ЯТЬ:

• запам’ятовувати 8-10 картинок;
• розповідати з пам’яті казки (дитячі оповідання), вірші, описувати з пам’яті зміст картинки;
• повторювати в точності текст з 3-4 речень.

МИСЛЕННЯ:

• визначати послідовність подій;
• складати розрізану картинку з 9-10 частин;
• знаходити і вміти пояснити невідповідності на малюнках;
• знаходити і вміти пояснити відмінності між предметами і явищами;
• знаходити зайвий предмет, уміти пояснити свій вибір.

 МАТЕМАТИКА:

• називати числа в прямому і зворотньому порядку;
• співвідносити цифру і число предметів;
• складати і вирішувати задачі в одну дію на додавання і віднімання;
• оперувати арифметичними знаками;
• вимірювати довжину предметів з допомогою умовної мірки;
• визначати час за годинником. 

МОВЛЕННЯ:

• правильно вимовляти звуки;
• визначати місце звука в слові;
• використовувати в мовленні складні речення різних видів;
• складати розповідь за сюжетною картинкою (серією картинок);
• складати речення з 5-6 слів;
• ділити слова на склади. 

ДРІБНА МОТОРИКА:

• вільно володіти олівцем і пензликом при різних видах малювання;
• зображати на малюнку декілька предметів, пов’язуючи їх певним сюжетом;
• штрихувати чи розмальовувати малюнки, не виходячи за контури;
• передавати в малюнку точну форму предмета, пропорції, взаємне розташування частин.

 СОЦІАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ І ПРИРОДОЗНАВСТВО:

• називати своє ім’я, прізвище, по-батькові;
• називати ім’я, прізвище, по-батькові батьків;
• знати назву свого міста (села), столиці, Батьківщини;
• знати послідовність пір року, частин доби, днів тижня;
• називати весняні, літні, осінні та зимові місяці;
• відрізняти диких тварин від свійських, перелітніх птахів від зимуючих, садові квіти від польових, дерева від кущів;
• називати явища природи, нашу планету і її супутник.

Готуючи дитину до школи, батькам важливо також мати адекватні очікування щодо її успіхів у навчанні. Відомий психолог Лев Виготський сформулював важливу з цього погляду концепцію зони найближчого розвитку. Основна ідея полягає в тому, що важливо оцінити не лише актульний стан розвитку дитини, а й її потенційні можливості до навчання. Те, що дитина ще не може зробити сама, але вже може виконати з допомогою дорослого, якраз і є її зоною найближчого розвитку. Цього її найлегше навчити. Коли дитина почне самостійно виконувати те, що раніше робила тільки з вашою допомогою, можна буде рухатися далі, допомагаючи їй подолати наступну сходинку.

Коли ж варто починати підготовку?  Відповідаю: почніть сьогодні!

Наталія Скакун